Рішення сесій
2. Оприлюднити рішення через мережу інтернет на офіційному Веб-сайті сільської ради або в інший можливий спосіб. 3. Рішення №216 36 сесії 7 скликання від 30.05.2019 року «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік» визнати такими, що втратили чинність. 4. Рішення набирає чинності з дня його опрелюднення. 5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, агропромислового розвитку та зв’язку. (Голова комісії Дзюба В.В.).
Сільський голова А.О.Михайленко
УКРАЇНА немерченська сільська рада МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКого РАЙОНу ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ №273
05 травня 2020 року 36 сесія 7 скликання
Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік. Керуючися абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільська рада ВИРІШИЛА:
1. Установити на території Немерченської ради: 1) ставки земельного податку згідно з додатком 1; 2) пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, за переліком згідно з додатком 2. 2. Оприлюднити дане рішення через мережу інтернет на офіційному Веб-сайті сільської ради або в інший можливий спосіб. 3. Рішення №215 28 сесії 7 скликання від 30 травня 2019 року визнати такими, що втратили чинність1. 4. Рішення набирає чинності2 з дня його опрелюднення. 5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, агропромислового розвитку та зв’язку. (Голова комісії Дзюба В.В.).
Сільський голова А.О.Михайленко 15.02 |
Для розміщення та постійної діяльності військових частин (підрозділів) Національної гвардії 4 |
- |
_ |
|
|
15.03 |
Для розміщення та постійної діяльності Держприкордонслужби 4 |
- |
_ |
|
|
15.04 |
Для розміщення та постійної діяльності СБУ 4 |
- |
_ |
|
|
15.05 |
Для розміщення та постійної діяльності Держспецтрансслужби 4 |
- |
_ |
|
|
15.06 |
Для розміщення та постійної діяльності Служби зовнішньої розвідки 4 |
_ |
_ |
|
|
15.07 |
Для розміщення та постійної діяльності інших, утворених відповідно до законів, військових формувань 4 |
- |
_ |
|
|
15.08 |
Для цілей підрозділів 15.01 - 15.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду |
_ |
_ |
|
|
16 |
Землі запасу |
1,000 |
0,300 |
5,000 |
0,300 |
17 |
Землі резервного фонду |
1,000 |
0,300 |
5,000 |
0,300 |
18 |
Землі загального користування 4 |
1,000 |
0,300 |
5,000 |
0,300 |
19 |
Для цілей підрозділів 16-18 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду |
_ |
_ |
|
|
Секретар сільської ради В.І.Дремлюга
Додаток 2
до рішення 36 сесії сільськоїради 7 скликання від 05.05.2020р.№273
ПЕРЕЛІК
пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих
відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового
кодексу України, із сплати земельного податку
Пільги встановлюються та вводяться в дію з 01.01.2021 року.
Населених пунктів сільської ради, на які поширюється дія рішення ради:
Код області |
Код району |
Код |
Найменування адміністративно-територіальної одиниці або населеного пункту, або території об’єднаної територіальної громади |
05 |
228 |
0522884601 |
Немерченська сілсьська рада |
Група платників |
категорія/ цільове призначення |
Розмір пільги |
Юридичні особи |
||
органи державної влади та місцевого самоврядування |
03.01. |
100 |
заклади освіти |
03.02. |
100 |
заклади охорони здоров'я та соціальної допомоги |
03.03. |
100 |
заклади культурно-просвітницького обслуговування |
03.05. |
100 |
Збройні сили України |
15.01. |
100 |
військові частини (підрозділи) Національної гвардії України |
15.02. |
100 |
інші військові формування, утворені відповідно до законів України |
15.07. |
100 |
Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування |
03.12 |
100 |
Секретар сільської ради В.І.Дремлюга
УКРАЇНА
немерченська сільська рада
МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКого РАЙОНу
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ №272
05 травня 2020 року 36 сесія 7 скликання
Про встановлення на 2021 рік ставки акцизного податку з реалізації
суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Керуючись ст.143 Конституції України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України №79-VIII від 28.11.2014року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформ міжбюджетних відносин» та Законом України № 71-VIII від 28.11.2014року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»,сільська рада ВИРІШИЛА:
1.Встановити на території сільської ради на 2021 рік ставку у розмірі 5 % акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
2.Це рішення набирає чинності з моменту проголошення.
3.Оприлюднити дане рішення через мережу інтернет на офіційному Веб-сайті сільської ради.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, агропромислового розвитку та зв’язку.
(Голова комісії Дзюба В.В.).
Сільський голова А.О.Михайленко
Додаток 4
до рішення 36 сесії сільської ради 7 скликання від 05.05.2020р.№271
ПОЛОЖЕННЯ
Про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум транспортного податку по Немерченській сільській раді
Це положення визначає механізм встановлення, справляння і скасування, а також порядок зарахування до бюджету сум транспортного податку на території сільської ради, права, обов'язки і відповідальність платників податку та органів, які відповідають за справляння податку і порядок зарахування коштів податку до сільського бюджету.
- Загальні положення.
1.1.Відповідно до ст.265 Податкового кодексу України транспортний податок являється одним із складових податку на майно та встановлюється відповідно ст.267 Податкового кодексу України;
1.2. Транспортний податок - це місцевий податок, який зараховується до сільського бюджету, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та цим Положенням.
2. Платники податку
2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідають підпункту 3.1. даного Положення є об’єктами оподаткування.
3.Об’єкт оподаткування
3.1.Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
4. База оподаткування
4.1.Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.2.1. пункту 3.2 даного Положення.
5. Ставка податку
6. Податковий період
6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
7. Порядок обчислення суми податку
8. Порядок сплати податку
8.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
9. Строки сплати податку
9.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Секретар сільської ради В.І.Дремлюга
Додаток 3
до рішення 36 сесії сільської ради 7
скликання 05.05.2020р.№271
ПОЛОЖЕННЯ
Про єдиний податок
1.Загальні положення.
1.1. Дане положення встановлює правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку в межах граничних розмірів ставок і порядку встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі Кодекс).
1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
2.Платники податку.
2.1. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу, та реєструється платником єдиного податку.
2.2. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5000000гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) , а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
2.3. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом.
2.4. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:
- суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення(крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
- фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
- суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
2.5. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи : суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
2.6.Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
2.6.Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;
3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12) послуги з ремонту трикотажних виробів;
13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;
25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29) послуги з ремонту ювелірних виробів;
30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;
33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;
38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;
39) послуги домашньої прислуги;
40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
3.Об’єкт та база оподаткування.
3.1.Об’єктом оподаткування є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі(готівкою та/або безготівковій формі); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній відповідно до податкового законодавства.
3.2.Доходом платника єдиного податку першої - третьої груп є:
1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
3.3.При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
3.5. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
3.6. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.
3.7. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
3.8. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.
3.9 У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.
3.10. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим Положенням , не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Кодексу.
3.11. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
3.12. До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.
3.13. Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV Кодексу.
3.14.Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.
3.15. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
3.16. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
3.17. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу.
3.3 Об'єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи
5. Ставки єдиного податку.
5.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи установлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожитково мінімуму працездатних осіб, для платників другої групи установлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та платників третьої групи у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
5.2. Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць становлять:
1) для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.
Для КВЕДДК ( 009:2010) 95.23 « Послуги з ремонту взуття» - 8 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
5.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;
2) 4 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
5.4.Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
5.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Кодексу;
2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
5.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
5.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цим положенням для відповідної групи таких платників єдиного податку.
5.8.Ставки, встановлені пунктами 293.3 - 293.5 статті 293, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотків, може бути обрана:
а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
6. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку .
6.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
6.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
6.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
6.4. Сплата єдиного податку першої-третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
6.5.Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
6.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом.
6.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
6.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Додаток 2
до рішення 36 сесії сільської рад
7 скликання від 05.05.2020р.№271
ПОЛОЖЕННЯ
Про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум плати за землю на території Немерченської сільської ради
Це положення визначає механізм встановлення, справляння і скасування, а також порядок зарахування до бюджету сум плати за землю на території сільської ради, права, обов'язки і відповідальність платників податку та органів, які відповідають за справляння податку і порядок зарахування коштів податку до міського бюджету.
1. Загальні положення.
1.1.Відповідно до ст.265 Податкового кодексу України плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельну ділянку) являється одним із складових податку на майно, встановлюється відповідно ст.269-289 Податкового кодексу України та зараховується до сільського бюджету, платниками у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та цим Положенням.
2. Платники земельного податку
3.1 Платниками податку є :
3.1.1 Власники земельних ділянок, земельних часток ;
3.1.2.Землекористувачі.
3.Об’єкти оподаткування земельним податком
3.1.Об'єктами оподаткування є:
3.1.1.земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
3.1.2. земельні частки, які перебувають у власності.
4. База оподаткування земельним податком
4.1.Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України та цим Положенням.
4.2. Рішення сільської ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах сільської ради офіційно оприлюднюється до 15
липня року, що передує бюджетному періоду. в якому планується застосування
нормативно грошової оцінки земель або змін (плановий період).В іншому разі
норми відповідних рішень застосовуються не рідше початку бюджетного
періоду, що настає за плановим періодом.
5.Ставка земельного податку
5.1.Ставки земельного податку встановлюються відповідно до прийнятого типового рішення. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та не може бути меншою за розмір земельного податку.
6. Пільги щодо сплати земельного податку
6.1. Від сплати податку звільняються:
6.1.1. інваліди першої і другої групи;
6.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
6.1.3. пенсіонери (за віком);
6.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
6.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара;
6.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
6.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
6.2.Від сплати земельного податку звільняються юридичні особи :
6.2.1. Заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;
6.2.2. дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
6.2.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
6.2.4. дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;
6.2.5. релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;
6.2.6.. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
6.2.7. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належить державі;
6.2.8. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
6.2.9. платник фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
6.2.10. новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
7. Особливості оподаткування платою за землю
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
7.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
7.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
8. Податковий період для плати за землю
8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
8.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
9.Порядок обчислення плати за землю
9.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
9.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
9.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
9.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
9.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
9.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.
10.Строк сплати плати за землю
10.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
10.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
10.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
10.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
10.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
10.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
10.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
10.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
11. Орендна плата
11.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
11.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
11.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
11.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
11.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
11.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
11.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
11.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
11.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог розділу 8- 10 даного Положення.
12. Індексація нормативної грошової оцінки земель
12.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
12.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
12.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земе
Секретар сільської ради В.І.Дремлюга
Додаток 1
до рішення 36 сесія сільської ради 7 скликання від 05.05.2020р.№271
ПОЛОЖЕННЯ
Про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
на території сільської ради
Це положення визначає механізм встановлення, справляння і скасування, а також порядок зарахування до бюджету сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території сільської ради, права, обов'язки і відповідальність платників податку та органів, які відповідають за справляння податку і порядок зарахування коштів податку до міського бюджету.
1. Загальні положення.
1.1.Відповідно до ст.265 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки являється одним із складових податку на майно та встановлюється відповідно ст.266 Податкового кодексу України;
1.2.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок, який зараховується до міського бюджету, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та цим Положенням.
2. Платники податку
2.1. Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
3.Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка;
3.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
4. База оподаткування
4.1.Базою оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
4.1. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
5. Пільги із сплати податку
5.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
5.2. Сілсьька рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території сільської ради з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості відповідно до пункту 266.4.2 статті 266 Податкового кодексу України.
5.3. Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності релігійних громад.
6. Ставка податку
6.1. Ставки податку у відсотках розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування встановлюються відповідно до прийнятого типового рішення.
7. Податковий період
7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
8. Порядок обчислення суми податку
права на користування пільгою із сплати податку;
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
10. Порядок сплати податку
10.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
11. Строки сплати податку
11.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Секретар сільської ради В.І.Дремлюга
УКРАЇНА
немерченська сільська рада
МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКого РАЙОНу
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я №271
05 травня 2020 р. 36 сесія 7 скликання
Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік.
Відповідно до підпункту 15 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.143 Конституції України, Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, сільська рада ВИРІШИЛА:
1.Встановити території сільської ради на 2021 рік місцеві податки і збори :
1.1. податок на майно, в тому числі :
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- плату за землю;
- транспортний податок.
1.2. єдиний податок.
2.Затвердити:
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум податку на майно на території сільської ради (Додаток №1);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум плати за землю на території сільської ради (Додаток №2);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум єдиного податку на території сільської ради (Додадок №3);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум транспортного податку по Немерченській сільській раді (Додаток №4).
3.Це рішення набирає чинності з моменту проголошення.
4.Оприлюднити дане рішення через мережу інтернет на офіційному Веб-сайті сільської ради.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, агропромислового розвитку та зв’язку.
(Голова комісії Дзюба В.В.).
Сільський голова А.О.Михайленко
УКРАЇНА
немерченська сільська рада
МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКого РАЙОНу
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я №213
30 травня 2019 р. 28 сесія 7 скликання
Про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік.
Відповідно до підпункту 15 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.143 Конституції України, Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, сільська рада ВИРІШИЛА:
1.Встановити території сільської ради на 2020 рік місцеві податки і збори :
1.1. податок на майно, в тому числі :
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- плату за землю;
- транспортний податок.
1.2. єдиний податок.
2.Затвердити:
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум податку на майно на території сільської ради (Додаток №1);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум плати за землю на території сільської ради (Додаток №2);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум єдиного податку на території сільської ради (Додадок №3);
- положення про механізм справляння та порядок зарахування до бюджету сум транспортного податку по Немерченській сільській раді (Додаток №4).
3.Це рішення набирає чинності з моменту проголошення.
4.Оприлюднити дане рішення через мережу інтернет на офіційному Веб-сайті сільської ради.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, фінансів, агропромислового розвитку та зв’язку.
(Голова комісії Дзюба В.В.).
Сільський голова А.О.Михайленк